26.02.2013

Интервью с Ярославом Поповичем

Область діяльності
Велоспорт
Дата народження
04.01.1980
Місце народження
Калинів
Місце проживання
Кваратто
Коротка біографія
Український професійний команди «РадіоШак-Трек» (Team RadioShack-), найкращий молодий гонщик «Тур де Франс 2005», третій призер «Джиро д’Італія 2003», «Чемпioн Світу U-23, 2001», багаторазовій переможець європейських змагань worldtour. Заслужений майстер спорту.

Ярослав Попович: на велосипед я сів, коли ще був дуже маленьким, а перший спортивний велосипед отримав у 12 років, коли почав займатись велоспортом.

Интервью с Ярославом Поповичем

Яку цінність має для тебе Україна?
Україна має дуже велике значення, адже це моя Батьківщина. Тут я народився, жив багато років, тут живе моя родина та мої друзі. Я завжди з радістю повертаюсь до України, вона для мене дуже і дуже важлива.

Кого ти вважаєш видатним сучасним українцем?
Оскільки я відношусь до спортсменів, то безумовно це брати Клички. Вони дуже багато роблять для України, для спорту. Тому, вважаю що саме вони є найбільш впізнаними у Європі та світі!Тим паче, що я з одним з них знайомий та мої друзі захоплюються боксом й багато розповідають про їх вчинки.

Твоє життєве кредо, це — ?
Не робити людям поганого, щоб вони потім не робили це мені! В мене є своє бачення життя в колі якого я дотримуюсь певних правил.

Що найбільше цінуєш в людях?
Відвертість, пунктуальність — не люблю запізнюватися. Не люблю, коли говорять за спиною, люблю, коли говорять все так, як є.

Як часто до рук попадають книжки?
Читаю хіба один раз на рік, коли їжджу на відпочинок. Купую кілька книжок і читаю їх з шаленою швидкістю, щоб встигнути за вісім днів відпустки, бо потім не матиму на це часу. Найулюбленіші жанри літератури — це детективи, наукова фантастика, книги про шпигунів, про війну, до речі, сюжети, де є динаміка. Захоплююсь книжками Дена Брауна. Дуже часто сиджу в інтернеті, на італійських інтернет-виданнях про велоспорт, а якщо щось хочу дізнатися про Україну, то читаю новини на Bigmir.

Коли ти вперше проїхався на велосипеді?
На велосипед я сів, коли ще був дуже маленьким. Пам’ятаю, як мій дід покійний, подарував мені перший байк, а перший спортивний велосипед я отримав у 12 років, коли почав займатись велоспортом.

Скільки велосипедів у твоїй «конюшні»?
Сьогодні — три простих велосипеди, один для розділки та один гірський байк. І всі вони — велосипеди TREK!

Під час складного етапу змагань які думки маєш?
На початку гонки, як правило, багатоденки — знаходжусь у коматозному стані, тому дивлюся вперед або на людей, налаштовуюся на тяжку працю. Поки є можливість звертаю увагу на різні цікаві речі. Милуюся природою – це розслабляє) А коли вже тяжко, думаю про свого малого, як гонка складеться, здебільш про те, як доїхати до фінішу. Велоспорт – це дуже тяжка праця!

Склади меню дня, коли ти не на зборах та змаганнях:

  • Сніданок — мюслі з молоком (йогуртом), кава з молоком. Інший варіант — капучіно та два круасани.
  • Майже ніколи не обідаю вдома, тому що тренуюся.
  • Після тренування — салат із фруктів або йогурт.
  • На вечерю — м’ясо та макарони. Якщо я вдома, то дуже часто ходжу з друзями на вечерю до італійського ресторану.

Як часто їси сало?
О_оо, коли я приїжджаю до України в мене є така традиція – як тільки ступаю на рідненьку землю, в першу чергу їду до українського ресторану скуштували сала та вареників. Ні, по-перше борщ цибулька, сальце, а потім вже варенички. Також люблю наші свята, де є різновид різної смакоти. Якщо хтось захоче передати мені сала до Італії, буду дуже вдячний. Тільки щоб з м’ясцем)) тай огірок солоний щоб не забули покласти)))).
Интервью с Ярославом Поповичем

Чи можна спрогнозувати вихід на пік форми у велоспорті?
Залежно від того, до яких змагань готуюся, на пік своєї форми вдається вийти за 1-2 місяці. Якщо до Тур де Франс готуватися, то це 5-6 місяців. Спрогнозувати можна, тому й працюють тут одні професіонали. Ось зараз з Фабіаном Канчелларою тренуємося на Канарських островах. Ми готуємося до весінніх класик, до того, що буде через місяць — два. На сьогодні вже тренуємося два місяці, та й підготовчі старти проїжджаємо. Зараз виступили на Турі Омана. Взагалі, до багатоденних змагань треба готуватися дуже довго. До одноденних — і за місяць чи півтора можна підготуватись дуже добре. Щодо перетренованості, то це зробити дуже важко. Я два десятка років займаюсь велоспортом, їжджу дуже багато, тренуюсь багато, тому навчився прислухатися до організму. Але ж коли це інколи відбувається, то намагаюся просто кілька днів відпочити і все.

Які твої середні показники потужності?
Наприклад, на рівнинному етапі ТДФ — від 135 десь і до 160 пульс. На рівнинних етапах набагато менше, ніж на гірських. Я майже ніколи на змаганнях не дивлюся, а інші дивляться. Зараз можу сказати з того, що тренуюся — кілька днів тому проїхав тренувальні шість годин і середній пульс вийшов 134-135 удари за хвилину. Силова потужність — 235 Ватт (середній), середня швидкість — 28 км/год. 3 000 метрів — перепад висоти на тренуванні.

Тобі сприяють трюки для збільшення потужності?
Цим займаються аналітики — професіонали, які до нас приїжджали. Але мені це не допомагає — у мене шип стоїть так, як і завжди стояв! Я нічого не переставляю, нічого зайвого не роблю з посадкою. Щодо Париж-Рубе, є спеціальні велосипеди для бруківки, рами велосипедів не такі жорсткі. Нам ці велосипеди дають десь за тиждень до такої гонки, ми на них тренуємося, звикаємо і потім їдемо гонку Париж-Рубе. На гонку Тур Фландрії ми їздимо теж по бруківці ще на інших велосипедах, вони трішки коротші, ніж на Париж-Рубе.

Порадиш, чи змінювати ергономічні показники в плані посадки, висоти сідла, довжини виносу в середині сезону?
Я свою посадку виставив вже кілька років тому і потім особливо цим не займався. Цього року ми змінили взуття на новомодні велосипедні туфлі і потрібно було налагодити шипи з адаптером, а також нам всім в команді підняли сідло на 3 мм. Все робили люди, які цим професійно займаються. Треба сказати, що вперше за всю свою кар’єру, я звернувся щоб мені виставили посадку, відрегулювали сідло та інше, мені було цікаво, що скажуть професійні фахівці щодо моєї ергономіки. Від них я почув, що в мене все класно ) Але після того, як їздиш професійно на велосипеді більше 10-ти років, не варто робити з цим ніяких експериментів. Той же Тоні Галлопін з моєї команди, з яким я жив в кімнаті, дуже переймається з приводу ергономічності і щодня щось переставляє — то опускає сідло, то піднімає і таких дуже багато. Та і Фабіан Канчеллара, з яким я зараз тренуюся, щодня запитує в мене, чи хороша у нього посадка, чи класна. Щось постійно змінює. Мені це якось байдуже. Посадіть мене на «Україну» і я не помічу, що в мене щось не так))

Для тебе найкраще їздити в холодну чи спекотну погоду?
Коли я приїхав із осінньої України, де організм звик до холоду та дощової погоди, то в теплій Італії я дуже добре себе почував при такій погоді. Через певний час же я став ліпше себе почувати саме в теплу погоду. Але це більше залежить від правильного налаштування на погоду та тренування. Багато гонщиків страждають у дощ і холод, хтось навпаки — у спекотну погоду.

Яке найкраще відновлювання (масаж, кріо-сауни для ніг, компресійна білизна)?
Масаж – точно треба, він найефективніший. Зараз ми щодня маємо сеанс масажу. Кріо-сауни для ніг — ніколи таким не користувався. Бачив, як деякі велогонщики цим займались, але якби воно так класно допомагало, то всі вже цим би займалися)) Компресійну білизну, а саме шкарпетки, вдягаю під час польоту або після змагань, вони трішки допомагають для циркуляції крові. Все інше, думаю, не має особливого сенсу!

Яке твоє відношення до своїх вболівальників?
Мені приємно, що мене підтримують. Дуже приємно, коли друзі приїжджають на змагання. Коли бачу написи на дорозі «УКРАЇНА», «ПОПОВИЧ», коли розвиваються наші прапори під час гонки, насамперед це дуже помагає, стимулює та хочеться показати класний результат. Але останнім часом це не вдається.

Задумувався про плани після завершення професійної кар’єри велогонщика?
Майже ніколи не задумувався. Вважав, що буду їздити на велосипеді до 40 років! ) Але останні місяці починаю про це замислюватися і вже маю деякі ідеї та плани. У мене є багато друзів, які хотіли б співпрацювати. Тобто, як українців, так і італійців, тому я можу допомогти їм налагодити співробітництво. Головне — не затримуватися на одному місці, а подорожувати.

Які ти бачиш перспективи сучасного українського велоспорту та молодих українських гонщиків?
Не так давно наші гонщики мали можливість виступати на вищому рівні у складі ISD, але в цьому році ISD пішли від Lampre, а в світі велоспорту є такі правила – пішов спонсор та й разом з ним і гонщиків звільняють. Тож більшою мірою наш велоспорт поки розвивається на рівні України. Є, звісно, команда KOLSS, ISD, але хлопці виїжджають на змагання лише до Чехії, Китаю, Японії й таких країн, де велоспорт не надто розвинений. Треба їздити на змагання до Франції, Бельгії, Італії, де велоспорт — один з найпопулярніших видів. А от на рахунок наших молодих гонщиків, я майже нікого не знаю.

Плани на 2013 рік?
Контракт на цей сезон я вже підписав. Тренуюся зараз з Канчеларою і буду їхати всі змагання, які він їде до Париж-Рубе. Це означає, що треба буде працювати на нього, починаючи від Страде Бьянкі, що буде в Італії, і до Париж-Рубе. Також поїдемо Мілан-Сан-Ремо. Щодо Тур де Франс, цього року, мабуть, не поїду, але треба готуватися на Джиро д’Італію.

Висловлюємо подяку Олені Гермашовій за сприяння у проведенні інтерв’ю!